— голосів з нашого ринку — переважно продуктові дизайнери з України та діаспори, які працюють на закордонних ринках. Коротко: AI вже інфраструктура, а не експеримент. Але розрив між частотою використання і системністю — величезний. Все нижче — спроба показати цей розрив у цифрах.
Вибірка зміщена в сторону досвідчених продуктових дизайнерів, які працюють на західних ринках. Це важливо тримати на думці при читанні всіх інших цифр — у новачків патерни, ймовірно, інакші.
93% користуються AI щодня кілька разів на день. Це не "пробую", це "вмонтовано в флоу". Стек консолідується: Claude став стандартом де-факто, далі ChatGPT і Gemini.
Це найважливіший зріз дослідження. 93% юзають щодня, але лише третина пише структуровані промпти, лише кожен десятий реюзає перевірені, лише кожен п'ятий будує ланцюжки. Тобто інтенсивність висока — а інженерія промпту майже нульова.
У переліку задач — десятки галузей застосування (від мікрокопі до vibe-coding). Але коли питати "де AI реально прискорив тебе найбільше" — лідирують лише три: генерація варіантів, ресерч, документація/хендофф. Решта — фоновий шум.
Топ-3 болі утворюють один синдром: "результат поверхневий, потрібно багато ітерацій, плюс впевнено вигадані факти". Це біль не моделі, а способу роботи з нею: відсутність контексту, ролей, прикладів. Те саме чує курс.
96% кажуть, що робочий процес за рік змінився (41% "кардинально"). Але одночасно 44% не можуть оцінити, скільки часу AI економить на тиждень. Дизайнери не вимірюють ефект AI на власну продуктивність. Це і ринкова, і освітня прогалина.
Найчастіший блокер — не страх, не нерозуміння, не заборона. А переконання "все що мені треба, я вже використовую". Це класичне Даннінг-Крюгер плато: люди, які пройшли поріг впевненості, але не знають про наступний рівень глибини.
Домінуюча відповідь — "замінить рутину, я зосереджусь на іншому". Тобто люди в основному не бояться, але не до кінця уявляють, на чому саме зосередяться. Це порожнє місце — і шанс для тих, хто почне ним займатися першим.
Сім спостережень, які стоять окремої уваги — як для дизайнерів, так і для тих, хто будує продукти/курси для них.
93% юзають AI щодня, але лише 33% пишуть структуровані промпти, 9% реюзають перевірені, 19% будують ланцюжки. Курс/інструмент про "систему і повторюваність" вирішує реальний біль, а не вигаданий.
"Багато ітерацій" + "галюцинації" + "поверхневий результат" — три різні слова для одного: не закладено достатньо контексту. Не модель винна, не "AI тупий". Це питання техніки, яке навчально вирішуване.
44% — "складно оцінити" час економії. ~41% — "думаю що впливає на зарплату, але не вимірював". Це й ризик (помилкова впевненість в ROI), і шанс. Інструмент трекінгу годин з AI — окрема ринкова ніша.
~43% мають у блокерах "все що треба, я вже використовую". Це найскладніша аудиторія: вона не знає, чого не знає. Промо для них має показувати конкретні приклади того, що вони не роблять, а не загальні обіцянки швидкості.
91% мають Claude у регулярному стеку (вище ніж ChatGPT — 76%). Для українського ринку дизайнерських задач це не про "який кращий", а про "яким уже всі користуються". При побудові навчальних матеріалів варто враховувати.
Найбільший приріст — у генерації варіантів, ресерчі, документації. "Власне дизайн у Figma" — внизу списку. Figma AI/Make ще не догнала чат у цінності для зрілих дизайнерів. Питання року-двох.
~89% вже платять за AI зі своїх грошей, навіть коли компанія компенсує. ~73% або вже вчилися, або планують купити курс. Цінова чутливість низька, але якість матеріалу зростатиме конкурентно — обмежених у часі курсів буде все більше.
Лише 26% свідомо пишуть англійською. Серед тих, хто порівнював — ~50% бачать різницю на користь англійської. Перемикання мови залежно від задачі — дешева тактика з помітним ефектом, але мало хто її практикує систематично.